ОСР
2.5.2.2. Розроблено та прийнято історико-архітектурні опорні плани з межами і режимами використання зон охорони об’єктів культурної спадщини та історичних ареалів, а також винесенням таких меж у натуру
Вирішення Проблеми:
2.5.2. Відсутність публічної інформації щодо об’єктів культурної спадщини та колізії у містобудівному і пам’яткоохоронному законодавстві призводять до зловживань та забудови пам’яток культурної спадщини
Строки виконання всіх заходів в межах ОСР
01.03.2023 -
31.03.2025
Виконання заходів ДАП в межах ОСР
Загальна кількість заходів –
2
1
1
Виконано частково
Не розпочато
Виконання заходів ДАП в межах Проблеми за основними головними виконавцями
Міністерство розвитку громад та територій України
0%
1
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
100%
1
Зведена загальна інформація про Заходи
Індикатори досягнення ОСР
Загальна кількість індикаторів – 1
Повністю досягнуті індикатори – 0
Частково досягнуті індикатори – 0
Індикатори з оцінкою 0% – 1
Зведена загальна інформація про Індикатори досягнення
№ | Індикатори | Вага (%) |
---|---|---|
1 |
набрав чинності закон про вдосконалення процедури розроблення та застосування історико-архітектурних опорних планів, що передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, Законів України “Про охорону культурної спадщини”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про Державний земельний кадастр” та інших законодавчих актів, яким: а) визначено поняття та склад історико-архітектурного опорного плану, зокрема передбачено, що у складі історико-архітектурних опорних планів встановлюються правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі і режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини, затверджені науково-проектною документацією, необхідність винесення таких меж у натуру, а також встановлення деталізованих обмежень забудови земельних ділянок у форматі, придатному для автоматизованої перевірки їх виконання (20 відсотків); б) передбачено замовлення органами місцевого самоврядування розроблення історико-архітектурного опорного плану та набрання ним чинності після затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини (5 відсотків); в) визначено, що історико-архітектурні опорні плани є основою, вихідними даними для розроблення або оновлення відповідної містобудівної документації в історичних населених місцях; установлено обов’язковість внесення до містобудівної документації та дотримання під час провадження містобудівної діяльності обмежень, установлених історико-архітектурним опорним планом (5 відсотків); г) визначено чіткий порядок внесення змін до історико-архітектурних опорних планів (який залежить від стану культурної спадщини та не залежить від необхідності внесення змін до містобудівної документації з інших причин), встановлено обов’язковість та строки для внесення змін до містобудівної документації обмежень у разі прийняття/внесення змін до історико-архітектурного опорного плану, затвердження меж і режимів; встановлено, що межі і режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини та історичних ареалів після затвердження відповідним органом охорони культурної спадщини є обов’язковими для врахування під час формування та надання містобудівних умов і обмежень, розроблення та затвердження проектної документації на будівництво, проведення будівництва, надання дозволів та погоджень уповноваженим органом охорони культурної спадщини та підлягають врахуванню у разі визначення планувальних обмежень у складі містобудівної документації під час її розроблення, оновлення або внесення змін до неї (20 відсотків); ґ) передбачено строк для оновлення історико-архітектурних опорних планів відповідно до нових вимог (30 відсотків); д) передбачено обов’язковість оприлюднення історико-архітектурних опорних планів в електронному реєстрі об’єктів культурної спадщини (відповідальні особи та строки) (20 відсотків) |
100% |