Очікуваний стратегічний результат 2.5.2.4. Прийнято закон про чітке визначення змісту та обсягу повноважень органів охорони культурної спадщини з обмеженням застосування принципу мовчазної згоди у сфері охорони культурної спадщини

2.5.2.4.1. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону щодо визначення змісту та обсягу повноважень органів охорони культурної спадщини (що передбачає внесення змін до Цивільного кодексу України, Законів України “Про охорону культурної спадщини”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших законодавчих актів), яким:
1) мінімізовано дискреційні повноваження уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема замість права органів охорони культурної спадщини діяти певним чином передбачено обов’язок вживати заходів у разі порушення пам’яткоохоронного законодавства або наявності загрози для об’єкта культурної спадщини, заходів для збереження пам’яток, усунення ризиків їх руйнування та притягнення до відповідальності за порушення пам’яткоохоронного законодавства; при цьому передбачено обов’язок не лише діяти певним чином, прийнявши передбачені законом рішення (приписи, розпорядження, постанови, подання позову тощо), а і передбачено обов’язок здійснювати контроль за виконанням прийнятих рішень/вжитих заходів;
2) передбачено неможливість отримання послуг у сфері охорони культурної спадщини за мовчазною згодою, натомість передбачено ефективні процедури для оскарження бездіяльності уповноважених органів щодо надання адміністративних та дозвільних послуг у сфері охорони культурної спадщини;
3) передбачено відповідальність посадових осіб уповноважених органів охорони культурної спадщини за невжиття заходів та невиконання обов’язків у сфері охорони культурної спадщини (невидання розпоряджень, приписів, невиконання дій щодо самостійного здійснення заходів із збереження пам’яток, непритягнення до адміністративної відповідальності за неукладення охоронного договору, незастосування фінансових санкцій тощо) у виді відшкодування шкоди, завданої об’єкту культурної спадщини; дисциплінарної відповідальності (догана та звільнення з посади за невиконання зазначених обов’язків), заборони обіймати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування протягом певного строку; при цьому установлено перелік порушень, учинення яких має наслідком звільнення з посади;
4) передбачено обов’язковість опублікування інформації щодо всіх ужитих заходів, прийнятих рішень, виданих дозволів, погоджень, розпоряджень щодо об’єкта культурної спадщини уповноваженими органами охорони культурної спадщини на офіційному веб-сайті МКІП (за датою та органом) та в електронному реєстрі об’єктів культурної спадщини (згруповано за об’єктом) — для здійснення громадського контролю та запобігання можливості відміни прийнятих рішень чи вжитих заходів через корупційну складову;
5) передбачено чітку процедуру відчуження пам’ятки та примусового викупу пам’ятки, також узгоджено норми Цивільного кодексу України та Закону України “Про охорону культурної спадщини” і передбачено, що викуплена пам’ятка культурної спадщини переходить у власність держави (пам’ятка національного значення) або територіальної громади (пам’ятка місцевого значення);
6) уточнено норми щодо здійснення МКІП контролю за виконанням уповноваженими органами культурної спадщини на місцях своїх обов’язків, зокрема обов’язку оприлюднювати щороку звіти цих органів та вжиті за результатом таких звітів заходи (як реакцію МКІП на такі звіти), передбачено оприлюднення таких звітів на офіційному веб-сайті МКІП

Головний виконавець: Міністерство культури та інформаційної політики України