Захід
2.5.2.2.1.
Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону про вдосконалення процедури розроблення та застосування історико-архітектурних опорних планів (що передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, Законів України “Про охорону культурної спадщини”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про Державний земельний кадастр” та інших законодавчих актів), яким:
1) визначено поняття та склад історико-архітектурного опорного плану, зокрема передбачено, що у складі історико-архітектурних опорних планів встановлюються правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі і режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини, затверджені науково-проектною документацією, необхідність винесення таких меж у натуру, а також встановлення деталізованих обмежень забудови земельних ділянок у форматі, придатному для автоматизованої перевірки їх виконання;
2) передбачено замовлення органами місцевого самоврядування розроблення історико-архітектурного опорного плану та набрання ним чинності після затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
3) визначено, що історико-архітектурні опорні плани є вихідними даними для розроблення або оновлення відповідної містобудівної документації в історичних населених місцях; встановлено обов’язковість внесення до містобудівної документації та дотримання під час провадження містобудівної діяльності обмежень, установлених історико-архітектурним опорним планом;
4) визначено чіткий порядок внесення змін до історико-архітектурних опорних планів (який залежить від стану культурної спадщини та не залежить від необхідності внесення змін до містобудівної документації з інших причин), встановлено обов’язковість та строки для внесення змін до містобудівної документації обмежень у разі прийняття/внесення змін до історико-архітектурного опорного плану, затвердження меж і режимів; встановлено, що межі і режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини та історичних ареалів після затвердження відповідним органом охорони культурної спадщини є обов’язковими для врахування під час формування та надання містобудівних умов і обмежень, розроблення та затвердження проектної документації на будівництво, проведення будівництва, надання дозволів та погоджень уповноваженим органом охорони культурної спадщини та підлягають врахуванню під час визначення планувальних обмежень у складі містобудівної документації під час її розроблення, оновлення або внесення змін до неї;
5) передбачено строк для оновлення історико-архітектурних опорних планів відповідно до нових вимог;
6) передбачено обов’язковість оприлюднення історико-архітектурних опорних планів в електронному реєстрі об’єктів культурної спадщини (відповідальні особи та строки)
Статус заходу:
Захід спрямований на досягнення ОСР:
2.5.2.2. Розроблено та прийнято історико-архітектурні опорні плани з межами і режимами використання зон охорони об’єктів культурної спадщини та історичних ареалів, а також винесенням таких меж у натуру
Вирішення Проблеми:
2.5.2. Відсутність публічної інформації щодо об’єктів культурної спадщини та колізії у містобудівному і пам’яткоохоронному законодавстві призводять до зловживань та забудови пам’яток культурної спадщини
Строки виконання:
Відповідальні виконавці (органи влади):
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Джерела фінансування:
державний бюджет
Обсяги фінансування (тис. грн.):
у межах встановлених бюджетних призначень на відповідний рік
Показник виконання:
проект закону подано до Верховної Ради України
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 р. № 1194 "Про внесення змін до Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки" внесено зміни до змісту заходу.