Захід
2.5.2.2.1.
Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону про вдосконалення процедури розроблення та застосування історико-архітектурних опорних планів (що передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, Законів України “Про охорону культурної спадщини”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про Державний земельний кадастр” та інших законодавчих актів), яким:
1) визначено поняття та склад історико-архітектурного опорного плану, зокрема передбачено, що у складі історико-архітектурних опорних планів встановлюються правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі і режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини, затверджені науково-проектною документацією, необхідність винесення таких меж у натуру, а також встановлення деталізованих обмежень забудови земельних ділянок у форматі, придатному для автоматизованої перевірки їх виконання;
2) передбачено замовлення органами місцевого самоврядування розроблення історико-архітектурного опорного плану та набрання ним чинності після затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
3) визначено, що історико-архітектурні опорні плани є вихідними даними для розроблення або оновлення відповідної містобудівної документації в історичних населених місцях; встановлено обов’язковість внесення до містобудівної документації та дотримання під час провадження містобудівної діяльності обмежень, установлених історико-архітектурним опорним планом;
4) визначено чіткий порядок внесення змін до історико-архітектурних опорних планів (який залежить від стану культурної спадщини та не залежить від необхідності внесення змін до містобудівної документації з інших причин), встановлено обов’язковість та строки для внесення змін до містобудівної документації обмежень у разі прийняття/внесення змін до історико-архітектурного опорного плану, затвердження меж і режимів; встановлено, що межі і режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини та історичних ареалів після затвердження відповідним органом охорони культурної спадщини є обов’язковими для врахування під час формування та надання містобудівних умов і обмежень, розроблення та затвердження проектної документації на будівництво, проведення будівництва, надання дозволів та погоджень уповноваженим органом охорони культурної спадщини та підлягають врахуванню під час визначення планувальних обмежень у складі містобудівної документації під час її розроблення, оновлення або внесення змін до неї;
5) передбачено строк для оновлення історико-архітектурних опорних планів відповідно до нових вимог;
6) передбачено обов’язковість оприлюднення історико-архітектурних опорних планів в електронному реєстрі об’єктів культурної спадщини (відповідальні особи та строки)
Статус заходу:
Фактична дата виконання:
31.12.2024
Захід спрямований на досягнення ОСР:
2.5.2.2. Розроблено та прийнято історико-архітектурні опорні плани з межами і режимами використання зон охорони об’єктів культурної спадщини та історичних ареалів, а також винесенням таких меж у натуру
Вирішення Проблеми:
2.5.2. Відсутність публічної інформації щодо об’єктів культурної спадщини та колізії у містобудівному і пам’яткоохоронному законодавстві призводять до зловживань та забудови пам’яток культурної спадщини
Строки виконання:
Відповідальні виконавці (органи влади):
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Джерела фінансування:
державний бюджет
Обсяги фінансування (тис. грн.):
у межах встановлених бюджетних призначень на відповідний рік
Показник виконання:
проект закону подано до Верховної Ради України
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2024 р. № 1194 "Про внесення змін до Державної антикорупційної програми на 2023–2025 роки" внесено зміни до змісту заходу.
Стан виконання
Хід/ Результат виконання:
Змістом заходу 2.5.2.2.1 Програми є розроблення та подання Кабінету Міністрів України законопроєкту про вдосконалення процедури розроблення та застосування історико-архітектурних опорних планів (що передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, Законів України «Про охорону культурної спадщини», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Державний земельний кадастр» та інших законодавчих актів). Зміст вказаного заходу передбачає шість підпунктів, у яких наводяться конкретні вимоги щодо положень, які має містити відповідний законопроєкт.
Разом із тим Мінрозвитку в рамках щоквартального звітування за І квартал 2025 року, як звітний період, повідомило, що вдосконалення процедури розроблення та застосування історико-архітектурних опорних планів реалізовано шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1557 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні» (далі – Постанова № 1557) (див. Ключові джерела оцінки), якою було внесено зміни до Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 926 (далі – Порядок № 926).
Так, змістом даного заходу чітко визначена вимога щодо розроблення та подання Кабінету Міністрів України саме проєкту Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів у сферах архітектури та містобудування, охорони нерухомих об’єктів культурної спадщини, земельній сфері тощо. Водночас, як повідомило Мінрозвитку, захід 2.5.2.2.1 було виконано шляхом розробки та прийняття Постанови № 1557, тобто підзаконного нормативно-правового акта.
З огляду на це НАЗК констатує, що даний захід є таким, що виконаний у інший спосіб (шляхом врегулювання питання, що є предметом заходу, на рівні підзаконного нормативно-правового акту, а не закону, як це вимагається змістом заходу). У цьому випадку, як виняток, заходу може бути присвоєно статус «виконано частково», за умови, що альтернативний спосіб виконання заходу належним чином відповідає вимогам, визначеним змістом останнього, та сприяє досягненню відповідного очікуваного стратегічного результату 2.5.2.2, визначеного Антикорупційною стратегією на 2021–2025 роки, на досягнення якого був розроблений такий захід.
За результатами аналізу положень Порядку № 926 (у редакції Постанови № 1557) (у його системному взаємозв’язку із положеннями Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності») НАЗК встановило, що вказані нормативно-правові акти наразі повною мірою охоплюють лише вимоги, визначені підпунктами 2, 3 та 5 змісту заходу 2.5.2.2.1 Програми.
Разом із тим Порядок № 926 (у редакції Постанови № 1557) не містить положень, які б охоплювали вимоги підпункту 6 змісту заходу 2.5.2.2.1 Програми, які полягають у передбаченні обов’язковості оприлюднення історико-архітектурних опорних планів в електронному реєстрі об’єктів культурної спадщини (із визначенням осіб, відповідальних за таке оприлюднення, та строків здійснення ними цієї процедури).
Вимоги підпунктів 1 та 4 змісту вказаного заходу охоплені частково, а саме:
1) щодо підпункту 1: Порядком № 926 (у редакції Постанови № 1557) не передбачено необхідності винесення меж використання зон охорони об’єктів культурної спадщини (які встановлюються окремою науково-проєктною документацією у сфері охорони культурної спадщини у складі історико-архітектурного опорного плану) в натуру;
2) щодо підпункту 4: Порядком № 926 (у редакції Постанови № 1557) не передбачено положень, відповідно до яких внесення змін до історико-архітектурних опорних планів має залежати від стану культурної спадщини та не залежати від необхідності внесення змін до містобудівної документації з інших причин.
Таким чином, з огляду на вищевказане НАЗК дійшло висновку, що захід 2.5.2.2.1 Програми є таким, що виконаний вчасно, але частково.