Захід

Стан виконання

Хід/ Результат виконання:

Для того, щоб визначити обсяг необхідних дій, які повинні вчинити виконавці цього заходу, потрібно подивитися системно на зміст цього заходу, показник його виконання, перелік виконавців цього заходу, а також та індикатори досягнення очікуваного стратегічного результату (їх також можна знайти в нашій системі за таким алгоритмом: «Головна» → «Результати моніторингу та оцінки ефективності виконання державної антикорупційної програми на 2023 – 2025 роки» → «2.2. Державне регулювання економіки» → «2.2.2. Вибіркове застосування обов’язкових правил для бізнесу, що супроводжується відповідними корупційними ризиками» → «2.2.2.4. Впроваджено інформаційно-аналітичну систему управління природними ресурсами, яка надає відкритий доступ до актуальної інформації про природні ресурси, містить функціонал надання електронних послуг, електронної звітності, простежуваності, екологічного моніторингу та інспектування, а також відкритий…» → «Інформація про ОСР»).

Якщо поглянути на цей захід у такий спосіб, то можна зробити висновок, що для повного його виконання виконавцям потрібно запровадити в «ЕкоСистемі» функцію подання електронної звітності за усіма необхідними формами, а також надання обов’язкової інформації та повідомлень. При чому, мова йде про звітність, інформацію та повідомлення, які стосуються використання природних ресурсів, а саме надр, водних ресурсів та лісів.





І. Надра (частково й підземні води). В частині подання надрокористувачами звітної та іншої обов’язкової інформації, яка безпосередньо пов’язана з використанням надр (а також підземних вод) важливими є такі види інформації:



1. Річна звітність надрокористувачів. Йдеться про звітність, що пов’язана з державним обліком родовищ, запасів і проявів корисних копалин. Ця звітність подається за трьома формами:

- форма звітності № 5-ГР (тверді горючі, металічні та неметалічні корисні копалини);

- форма звітності № 6-ГР (нафта, природний газ, конденсат, етан, пропан, бутани, гелій);

- форма звітності № 7-ГР (підземні води).

Очікується, що електронний кабінет надрокористувача буде надавати можливість надрокористувачам подавати всі ці форми звітності в електронному вигляді. Наразі електронний кабінет надрокористувача передбачає можливість надання звітності лише за формою № 7-ГР (підземні води).



2. Повідомлення надрокористувачами про створення, придбання, передачу, права власності на геологічну інформацію або надання права користування геологічною інформацією. Геологічна інформація поділяється на

- первинну (якщо говорити спрощено, це первинні записи геологічних досліджень; до первинної геологічної інформації належать, в тому числі, самі зразки порід) та

- вторинну (створюється за результатами обробки та аналізу первинної; це вже детальні звіти за результатами будь-яких геологічних досліджень).

За законодавством надрокористувачі повинні повідомляти Держгеонадра про створення такої інформації та операції з передачі права власності на неї чи надання її в користування. На основі цієї інформації ведеться каталог відомостей про геологічну інформацію. Як видається, електронний кабінет надрокористувача надає можливість подання таких повідомлень онлайн в електронній формі.



3. Передача власне самої геологічної інформації. В процесі моніторингу встановлено, що в надрокористувачів наявний обов’язок передачі державі на зберігання принаймні вторинної геологічної інформації. Вона передається державному науково-виробничому підприємству «Геоінформ України» в електронній формі на цифровому носії.

Формально, обов’язок щодо передачі такої інформації підпадає під зміст цього заходу. Це означає, що Держгеонадра мало би для виконання цього заходу забезпечити, наприклад, електронний кабінет надрокористувача функцією подання онлайн всього цього обсягу інформації. Однак, виглядає сумнівною доречність та необхідність проведення таких робіт, зважаючи на те, що мова йде не просто про подання звітності, а про передачу великого за обсягом об’єму даних. З цих міркувань, наразі, передача на зберігання вторинної геологічної інформації не буде братися до уваги про моніторингу цього заходу.



4. Подання паспортів артезіанських свердловин. Законодавством передбачено обов’язок надрокористувачів (які в цій частині виступають і в якості водокористувачів) щорічно подавати до Держгеонадр паспорти артезіанських свердловин для ведення їх обліку. Видається, що електронний кабінет надрокористувача передбачає подання такої інформації онлайн в електронній формі.



5. Подання інформації про об’єм видобутих підземних вод. Облік видобування підземних вод з артезіанських свердловин може здійснюватися за допомогою спеціального обладнання, яке автоматично передає відомості про об’єм видобутих підземних вод у безперервному режимі до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод. В тому випадку, коли надрокористувач (в даному випадку він вже буде водокористувачем) не використовує таке спеціальне обладнання, він повинен самостійно подавати таку інформацію через автоматизовану систему обліку. Ця система, як видається, не є складовою електронного кабінету надрокористувача. Її також не було знайдено у відкритому доступі. За законодавством доступ до цієї системи надається Держгеонадрами за заявою особи. З цього можна зробити обґрунтований висновок, що ця система є закритою. Наразі необхідність робити цю систему публічно доступною і інтегрувати її з «ЕкоСистемою» є сумнівною.



6. Подання інформації щодо нафтових та газових свердловин. Законодавством встановлено обов’язок власників або користувачів нафтових та газових свердловин подавати інформацію про них, як при їх первинній реєстрації, початку їх будівництва, так і при зміні показників, що їх характеризують. Як видається, електронний кабінет надрокористувача повинен передбачати функцію надання такої інформації онлайн. Однак наразі ця функція ще не активована.



Як можна помітити, основна звітність та інша обов’язкова інформація в сфері використання надр подається, або буде подаватися через електронний кабінет надрокористувача. Цей кабінет інтегрований з «ЕкоСистемою».





ІІ. Водні ресурси. В частині здійснення водокористування важливою є річна звітність водокористувачів. Ця звітність пов’язана з державним обліком водокористування. Так, законодавством передбачений обов’язок всіх водокористувачів щорічно подавати звіти за формою звітності № 2ТП-водгосп. Портал електронних послуг Держводагентства надає можливість водокористувачів подавати таку звітність онлайн через заповнення електронної форми.

На «ЕкоСистемі» на вкладці «Адміністративні послуги» розділу «е-Вода», як видається, має міститися посилання для подання такої звітності. Однак, наразі воно не активне. Виглядає так, що «ЕкоСистема» має відсилати користувача до порталу Держводагентства для подачі звітності, але портал Держводагентства ще не інтегрований з «ЕкоСистемою».





ІІІ. Лісові ресурси. В частині подання постійними лісокористувачами або власниками лісів звітної та іншої обов’язкової інформації, яка безпосередньо пов’язана з використанням лісів важливими є такі види інформації:



1. Подання документації державного лісового кадастру. Держлісагентством ведеться державний лісовий кадастр, який є зведеною інформацією про ліси України. Кадастр повинен оновлюватися кожні п’ять років. Таке оновлення відбувається на основі первинного обліку лісів, який здійснюють самі постійні лісокористувачі та власники лісів. В рамках цього обліку усі постійні лісокористувачі та власники лісів складають та надсилають Держлісагентству документацію державного лісового кадастру за такими формами:

- форма № 1 «Розподіл лісових ділянок за категоріями в межах категорій лісів»;

- форма № 2 «Розподіл вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за панівними породами та групами віку»

- форма № 5 «Розподіл вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за 10-річними віковими періодами».

Чинними Порядком ведення державного лісового кадастру та обліку лісів та Інструкцією про порядок ведення державного лісового кадастру і первинного обліку лісів не передбачено, щоб обмін інформацією між постійними лісокористувачами, власниками лісів та Держлісагентством здійснювався в електронній формі за допомогою електронних систем.

Варто відмітити, що Держлісагентство зараз вживає заходів з оновлення нормативного регулювання в цій частині. Так, Держлісагентство розробило проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Порядку ведення державного лісового кадастру та обліку лісів», який зараз проходить узгодження із заінтересованими органами влади.



2. Електронний облік деревини. Законодавством встановлено процедуру з електронного обліку деревини, за якою обліковується весь шлях деревини починаючи з рубки дерева. Деревина обліковується за такими формами:

- специфікація приймання деревини від заготівлі;

- щоденник приймання деревини від заготівлі;

- щоденник приймання деревини від розкряжування довгомірних лісоматеріалів;

- специфікація-накладна приймання деревини після зміни якості;

- специфікація-накладна на відправлення деревини залізничним транспортом;

- товарно-транспортна накладна (ліс).

Електронний облік здійснюється за допомогою спеціальних кишенькових персональних комп’ютерів, які підключені до єдиної державної системи електронного обліку деревини. За допомогою даних з цієї системи Держлісагентство здійснює моніторинг внутрішнього споживання вітчизняної деревини. Цю систему можна знайти у відкритому доступі і вона повинна бути доступною для громадськості. Однак, на жаль, перевірити той функціонал системи, який існує для громадського контролю під час моніторингу перевірити не вдалося.

Наразі електронна система обліку деревини не інтегрована з «ЕкоСистемою».

Варто також загадати й про те, що наразі Держлісагентство працює над розробкою нової версії системи електронного обліку деревини. Необхідність її оновлення викликана тим, що та версія, яка діє наразі є застарілою та не здатна перекрити абсолютно всі можливі зловживання на ринку деревини. Для оновлення системи Держлісагентство вже залучило міжнародне фінансування. Роботи вже розпочалися – готується бізнес-аналітика та виписується технічне завдання для майбутнього тендеру. Очікується, що в результаті проведення робіт система стане більш захищеною, сучасною та з новим функціоналом – для поширення її роботи на деревообробників.



Початкова редакція Державної антикорупційної програми визначала строком завершення виконання цього заходу вересень 2023 року. У зв'язку з цим у листопаді 2023 року при проведенні моніторингу за третій квартал 2023 року цьому заходу був присвоєний статус "Виконано частково". Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2024 р. № 1194 до Державної антикорупційної програми були внесені зміни, відповідно до яких, зокрема, строк завершення виконання цього заходу був продовжений до грудня 2024 року. У зв'язку з цим, статус виконання цього заходу був змінений на "Виконується".