Захід
2.1.6.2.3.
Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону, яким передбачено:
1) створення та функціонування двох типів постійних незалежних дисциплінарних комісій: а) для проведення службових розслідувань за ознаками порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина; б) для проведення службових розслідувань щодо інших дисциплінарних проступків поліцейських;
2) включення до складу дисциплінарних комісій для проведення службових розслідувань за ознаками порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина не менше половини членів, які є авторитетними і відомими представниками громадськості, правозахисних організацій;
3) що кількість та склад дисциплінарних комісій центрального органу управління поліції затверджує Міністр внутрішніх справ, а кількість та склад дисциплінарних комісій територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів поліції — Голова Національної поліції;
4) право дисциплінарній комісії для виконання своїх повноважень надсилати запити до органів (підрозділів) поліції, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб з метою збирання матеріалів, необхідних для проведення службового розслідування; строки, підстави і форми надання органами (підрозділами) поліції, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами інформації дисциплінарним комісіям, а також підстави для відмови у наданні інформації;
5) заборону на надання будь-яких вказівок дисциплінарним комісіям;
6) що висновок дисциплінарної комісії за результатами службового розслідування затверджується головою комісії;
7) що уповноважений накладати дисциплінарне стягнення керівник поліцейського під час вирішення питання про накладення або ненакладення дисциплінарного стягнення керується висновком дисциплінарної комісії, а в разі незгоди з таким висновком письмово це обґрунтовує і надсилає висновок і матеріали службового розслідування особі, яка уповноважена затверджувати склад відповідної комісії, яка приймає рішення про застосування або незастосування дисциплінарного стягнення;
8) механізм оскарження поліцейським рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення;
9) ознаки та перелік дисциплінарних проступків поліцейських, якими порушуються права та свободи людини і громадянина і за які спеціальна дисциплінарна комісія може, в тому числі, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади із залишенням на службі або звільнення із служби в поліції;
10) внесення змін з урахуванням рекомендацій щодо підвищення ефективності та якості роботи поліцейських комісій та процедури відбору, наданих за результатами дослідження, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.1
Статус заходу:
Фактична дата виконання:
30.09.2024
Захід спрямований на досягнення ОСР:
2.1.6.2. Проаналізовано практику застосування норм Дисциплінарного статуту Національної поліції, підготовлено пропозиції щодо внесення змін до нього
Вирішення Проблеми:
2.1.6. Відсутність ефективної моделі призначення на посади, оплати праці, просування по службі та розгляду дисциплінарних скарг у системі Національної поліції
Строки виконання:
Відповідальні виконавці (органи влади):
Національна поліція України
Джерела фінансування:
державний бюджет
Обсяги фінансування (тис. грн.):
у межах встановлених бюджетних призначень на відповідний рік
Показник виконання:
проект закону подано до Верховної Ради України
Стан виконання
Хід/ Результат виконання:
Міністерство внутрішніх справ (дал - МВС) інформує, що на виконання відповідного заходу Національною поліцією України розроблено проект закону України «Про внесення змін до Закону України “Про Національну поліцію” та Дисциплінарного статуту НПУ щодо вдосконалення порядку проведення службових розслідувань та забезпечення незалежності дисциплінарних комісій» (далі – законопроект), який погоджено МВС без зауважень.
Законопроект було надіслано на погодження до заінтересованих органів. За результатами опрацювання Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Бюро економічної безпеки України, Державне бюро розслідувань, Державна судова адміністрація України, Федерація профспілок України та Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини погодили законопроект без зауважень. Водночас Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство соціальної політики України, Національне агентство з питань запобігання корупції, Урядовий офіс координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України та Федерація роботодавців України висловили свої зауваження до законопроекту. У зв'язку з цим, виникла потреба у проведенні узгоджувальних процедур із зазначеними органами.
МВС зазначає, що Національна поліція України надіслала законопроект до Міністерства юстиції України для проведення правової експертизи.
За інформацією, наданою МВС, станом на 30.09.2024 відповіді від Міністерства юстиції України до Національної поліції України не надійшло, що ускладнює внесення законопроекту на розгляд Кабінету Міністрів України.
За результатами моніторингу ступеня відповідності фактично вжитих дій вимогам Державної антикорупційної програми на 2023 - 2025 роки щодо змісту виконання, відповідний захід вважається таким, що «виконаний частково».