Measure
2.1.4.4.3.
Drafting and submitting to the Cabinet of Ministers of Ukraine a draft law that:
1) implements efficient and effective judicial control over the enforcement of court decisions;
2) implements effective procedures for determining or changing the method or procedure of enforcement of decisions unrelated to property;
3) improves the procedure of enforcement of decisions that obligate the debtor to act or refrain from acting in a certain way;
4) revises and revokes unjustified moratoriums on the enforcement of decisions in which state-owned enterprises are named as debtors;
5) improves the procedure for enforcement of decisions of international arbitration courts in Ukraine.
Measure status:
Actual execution date:
31.10.2024
The measure is aimed at achieving ESR:
2.1.4.4. The system of enforcement of court decisions has been improved
Problem solving:
2.1.4. Presence of corruption risks attributable to gaps and flaws of legislation in the system of justice
Deadlines:
Responsible implementors (authorities):
Sources of funding:
state budget
Volumes of financing (thousand UAH):
within the established budget allocations for the relevant year
Performance indicator:
The draft law has been submitted to the Parliament of Ukraine.
Implementing status
Progress/Result of implementation:
21 листопада 2024 року було прийнято Закон України № 4094-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень", яким було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів, зокрема:
- встановлено право суду під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідачем, боржником є юридична особа) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- передбачено, що невиконання боржником судового рішення про зобов’язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися;
- впроваджено інститут подання боржником звіту про виконання рішення у спорах немайнового характеру. Суд розглядає звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні. За наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу, а також додатково може встановити новий строк для подання звіту.
Станом на 31.12.2024 у Верховній Раді України зареєстровано проект Закону України № 5660 від 14.06.2021 "Про примусове виконання рішень" (далі - законопроект № 5660).
Так, законопроект № 5660 пропонує запровадження таких змін до законодавства, які, зокрема, передбачають:
- встановлення нових особливих порядків виконання, зокрема, рішення про відібрання дитини; рішення про повернення дитини в державу постійного проживання; рішення про витребування майна, передача стягувачу майна; рішення про витребування доказів; рішення про забезпечення позову; рішення про оплатне вилучення майна.
Отже, зазначені вище акти забезпечують лише часткове виконання заходу 2.1.4.4.3.
Щодо підпункту 4 заходу 2.1.4.4.3. Міністерство юстиції України повідомило: "Листом Мінекономіки від 27.06.2024 № 2432-06/46178-03 надано звіт на виконання заходу 1 завдання 3 Плану заходів. Проте звітом не визначено перелік об’єктів (майна) держ. власності, які мають стратегічно важливе значення для економіки і безпеки держави та на які неможливо звертати стягнення під час примусов. виконання рішень, він не містить пропозицій, які б дозволили запропонувати додатк. механізми (шляхи) виконання рішень судів щодо підприємств, які перебувають під дією мораторіїв, не наведено чітких пропозицій, їх обґрунтування. Звіт не становить практичної цінності для розробки законопроекту . Мін’юстом вживаються підготовчі заходи, які дозволять в ефективний спосіб забезпечити розроблення законопроекту щодо поетапного скасування, перегляду мораторіїв (залучення ресурсів міжнародн. технічн. допомоги). Необхідно спочатку розробити методологію зняття мораторіїв та оцінити економічні наслідки скасування конкретних мораторіїв у відповідних категоріях ДП. Проте Мін’юст не володіє для цього необхідною інституційною спроможністю. У жовтні 2021 року ЄБРР затвердив проект технічн. співпраці «Україна – сприяння у розробці концепції щодо зняття мораторію на банкрутство та примусове стягнення заборгованості державних підприємств». Однак запуск проекту був зупинений через повномасштабне вторгнення РФ. Мін’юст звернувся з проханням про поновлення проекту. Мін’юст зверався до Офісу РЄ в Україні та Офісу ОЕСР в Україні з проханням вивчити питання спроможності запуску і реалізації проекту міжнародн. технічної допомоги стосовно напрацювання зважених та ефективних рішень для скасування неактуальних мораторіїв, які будуть закріплені в правовому полі. 12.06.2024 за результатами онлайн-зустрічі представників ЄБРР з представниками Мін’юсту домовлено про співпрацю ЄБРР з Урядом України та надання відповідної допомоги у напрямі скасування неактуальних мораторіїв. Відповідно до погодженого технічн. завдання зі співробітництва реалізація ЄБРР проекту включає 2 фази. 03.01.2025 ЄБРР повідомлено про початок проєкту щодо вирішення питань, пов’язаних із мораторіями на примусове виконання рішень та банкрутством ДП, який буде завершений у грудні 2025 року". Таким чином, наразі відсутні законопроекти, націлені на виконання підпункту 4 заходу 2.1.4.4.3.
Таким чином, у межах щоквартального моніторингу стану виконання заходів ДАП вимушені констатувати, що захід виконано частково (у частині підпункту 1 та частково підпункту 3). Водночас для повного виконання заходу необхідним є розроблення Міністерством юстиції України законопроекту, який охопить всі підпункти, що не охоплені згаданими вище Законом України № 4094-IX та законопроектом № 5660.