Прогрес виконання заходів станом на 22.12.2024
заходи, виконання яких станом на 30.09.2024
2 1 6
9
Виконано Виконується Не розпочато
Виконано заходів (повністю та частково) - 2 ( 22.2%)

Заходи — 9

2.1.6.2.1. Забезпечення проведення аналітичного дослідження, предметом якого є аналіз ефективності застосування норм Дисциплінарного статуту Національної поліції з 2018 року до лютого 2022 р., в якому, зокрема, зазначено (із виокремленням за кожним показником даних щодо молодшого, середнього, старшого та вищого складу поліції):
1) загальну кількість проведених службових розслідувань;
2) кількість зареєстрованих заяв, скарг та повідомлень громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа, рапортів про вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку;
3) кількість службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина;
4) кількість дисциплінарних комісій, до складу яких включалися представники громадськості;
5) кількість застосованих дисциплінарних стягнень (за видами);
6) опис та оцінку найбільш поширених проблем, пов’язаних із ефективністю та прозорістю процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських;
7) перспективи створення дисциплінарного органу із статусом міжрегіонального територіального органу Національної поліції;
8) рекомендації щодо підвищення ефективності та якості процедури службового розслідування і незалежності роботи дисциплінарної комісії

Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України

2.1.6.2.2. Проведення презентації звіту за результатами аналітичного дослідження, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.1, та його експертного обговорення

Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України

2.1.6.2.3. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону, яким передбачено:
1) створення та функціонування двох типів дисциплінарних комісій:
для проведення службових розслідувань згідно з відомостями про порушення поліцейськими службової дисципліни;
з розгляду питань щодо порушення поліцейськими прав людини або громадянина;
2) включення до складу дисциплінарних комісій з розгляду питань щодо порушення поліцейськими прав людини або громадянина не менше половини членів, які є авторитетними і відомими представниками громадськості, правозахисних організацій;
3) що кількість та склад дисциплінарних комісій центрального органу управління поліції затверджує Міністр внутрішніх справ, а кількість та склад дисциплінарних комісій територіальних (зокрема міжрегіональних) органів поліції — Голова Національної поліції;
4) право дисциплінарної комісії для виконання своїх повноважень надсилати запити до органів (підрозділів) поліції, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб з метою збирання матеріалів, необхідних для проведення службового розслідування; строки, підстави і форми надання органами (підрозділами) поліції, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами інформації дисциплінарним комісіям, а також підстави для відмови у наданні інформації;
5) що висновок дисциплінарної комісії за результатами службового розслідування затверджується керівником, який призначив службове розслідування;
6) що уповноважений накладати дисциплінарне стягнення керівник поліцейського під час вирішення питання про накладення або ненакладення дисциплінарного стягнення керується висновком дисциплінарної комісії з розгляду питань щодо порушення поліцейськими прав людини або громадянина, а в разі незгоди з таким висновком долучає до нього висловлену в письмовій формі окрему думку з обґрунтуванням своєї правової позиції, а також має право застосувати дисциплінарне стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією з розгляду питань щодо порушення поліцейськими прав людини або громадянина, але не більш як на один ступінь;
7) ознаки та перелік дисциплінарних проступків поліцейських, якими порушуються права та свободи людини і громадянина і за які дисциплінарна комісія з розгляду питань щодо порушення поліцейськими прав людини або громадянина може, зокрема, рекомендувати застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади із залишенням на службі або звільнення із служби в поліції;
8) внесення змін з урахуванням рекомендацій щодо підвищення ефективності та якості роботи дисциплінарних комісій, наданих за результатами дослідження, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.1

Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України

2.1.6.2.4. Розроблення проекту нормативно-правового акта щодо приведення нормативно-правових актів МВС у відповідність із законом, зазначеним у підпункті 2.1.6.2.3.

Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України

2.1.6.2.5. Проведення громадського обговорення проекту нормативно-правового акта, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.4, та забезпечення його доопрацювання (у разі потреби)

Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України

2.1.6.2.6. Затвердження проекту нормативно-правового акта, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.4, подання його на державну реєстрацію

Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України

2.1.6.2.7. Супроводження державної реєстрації нормативно-правового акта, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.4

Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України

2.1.6.2.8. Формування складу дисциплінарних комісій, передбачених законом, зазначеним у підпункті 2.1.6.2.3

Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України

2.1.6.2.9. Забезпечення початку роботи дисциплінарних комісій, передбачених законом, зазначеним у підпункті 2.1.6.2.3

Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України

Індикатори — 4

Оцінка досягнення ОСР — вага показника (індикатора) —
1
0 / 30%

оприлюднено аналітичний звіт МВС за результатами дослідження результатів застосування норм Дисциплінарного статуту Національної поліції України за період з 2018 р. до лютого 2022 р., в якому, зокрема, зазначено (із виокремленням за кожним показником даних щодо молодшого, середнього, старшого та вищого складу поліції):
а) загальну кількість проведених службових розслідувань (3 відсотки);
б) кількість зареєстрованих заяв, скарг та повідомлень громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа, рапортів про вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку (3 відсотки);
в) кількість службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина (5 відсотків);
г) кількість дисциплінарних комісій, до складу яких включалися представники громадськості (3 відсотки);
ґ) кількість застосованих дисциплінарних стягнень (за видами) (3 відсотки);
д) опис та результати оцінки найбільш поширених проблем, пов’язаних з ефективністю та прозорістю процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських (5 відсотків);
е) перспективи утворення дисциплінарного органу із статусом міжрегіонального територіального органу Національної поліції (3 відсотки);
є) рекомендації щодо підвищення ефективності та якості процедури службового розслідування і незалежності роботи дисциплінарної комісії (5 відсотків)

2
0 / 45%

набрав чинності закон, яким, зокрема, передбачено:
а) створення та функціонування двох типів дисциплінарних комісій:
для проведення службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейськими службової дисципліни;
з розгляду питань щодо порушення поліцейськими прав людини або громадянина (6 відсотків);
б) включення до складу дисциплінарних комісій з розгляду питань щодо порушення поліцейськими прав людини або громадянина не менше ніж половини членів, які є авторитетними і відомими представниками громадськості, правозахисних організацій (6 відсотків);
в) що кількість та склад дисциплінарних комісій центрального органу управління поліції затверджує Міністр внутрішніх справ, а кількість та склад дисциплінарних комісій територіальних (зокрема міжрегіональних) органів поліції — Голова Національної поліції (6 відсотків);
г) право дисциплінарної комісії на виконання своїх повноважень надсилати запити до органів (підрозділів) поліції, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб незалежно від форми власності з метою збирання матеріалів, необхідних для проведення службового розслідування; строки, підстави і форми надання органами (підрозділами) поліції, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами інформації дисциплінарним комісіям, а також підстави для відмови у наданні інформації (6 відсотків);
ґ) що висновок дисциплінарної комісії за результатами службового розслідування затверджує керівник, який призначив службове розслідування (6 відсотків);
д) що уповноважений накладати дисциплінарне стягнення керівник поліцейського під час вирішення питання про накладення або ненакладення дисциплінарного стягнення керується висновком дисциплінарної комісії з розгляду питань щодо порушення поліцейськими прав людини або громадянина, а в разі незгоди з таким висновком долучає до нього висловлену в письмовій формі окрему думку з обґрунтуванням своєї правової позиції, а також має право застосувати дисциплінарне стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією з розгляду питань щодо порушення поліцейськими прав людини або громадянина, але не більше ніж на один ступінь (5 відсотків);
е) ознаки та перелік дисциплінарних проступків поліцейських, якими порушуються права та свободи людини і громадянина і за які дисциплінарна комісія з розгляду питань щодо порушення поліцейськими прав людини або громадянина може, зокрема, рекомендувати застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади із залишенням на службі або звільнення із служби в поліції (5 відсотків);
є) внесення змін з урахуванням рекомендацій щодо підвищення ефективності та якості роботи дисциплінарних комісій, наданих за результатами дослідження, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.1 (5 відсотків)

3
0 / 15%

нормативно-правові акти МВС приведено у відповідність із законом, зазначеним у підпункті 2 підпункту 2.1.6.2

4
0 / 10%

за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) понад 75 відсотків фахівців у сферах діяльності органів правопорядку та прокуратури оцінюють якість правового регулювання, запровадженого у результаті набрання чинності законом, зазначеним у підпункті 2 підпункту 2.1.6.2, як високу або дуже високу (10 відсотків);
б) понад 50 відсотків фахівців у сферах діяльності органів правопорядку та прокуратури оцінюють якість правового регулювання, запровадженого у результаті набрання чинності законом, зазначеним у підпункті 2 пункту 2.1.6.2, як високу або дуже високу (7 відсотків);
в) понад 25 відсотків фахівців у сферах діяльності органів правопорядку та прокуратури оцінюють якість правового регулювання, запровадженого у результаті набрання чинності законом, зазначеним у підпункті 2 пункту 2.1.6.2, як високу або дуже високу (3 відсотки)

* - певні заходи є спільними для декількох ОСР, але мають окремий номер (id)