Очікуваний стратегічний результат 2.1.6.2. Проаналізовано практику застосування норм Дисциплінарного статуту Національної поліції, підготовлено пропозиції щодо внесення змін до нього
Заходи — 9
2.1.6.2.1.
Забезпечення проведення аналітичного дослідження, предметом якого є аналіз ефективності застосування норм Дисциплінарного статуту Національної поліції з 2018 року до лютого 2022 р., в якому, зокрема, зазначено (із виокремленням за кожним показником даних щодо молодшого, середнього, старшого та вищого складу поліції):
1) загальну кількість проведених службових розслідувань;
2) кількість зареєстрованих заяв, скарг та повідомлень громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапортів про вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку;
3) кількість службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина;
4) кількість дисциплінарних комісій, до складу яких включалися представники громадськості;
5) кількість застосованих дисциплінарних стягнень (за видами);
6) опис та оцінку найбільш поширених проблем, пов’язаних із ефективністю та прозорістю процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських;
7) перспективи створення дисциплінарного органу із статусом міжрегіонального територіального органу Національної поліції;
8) рекомендації щодо підвищення ефективності та якості процедури службового розслідування і незалежності роботи дисциплінарної комісії
Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України
2.1.6.2.2. Проведення презентації звіту за результатами аналітичного дослідження, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.1, та його експертного обговорення
Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України
2.1.6.2.3.
Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону, яким передбачено:
1) створення та функціонування двох типів постійних незалежних дисциплінарних комісій: а) для проведення службових розслідувань за ознаками порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина; б) для проведення службових розслідувань щодо інших дисциплінарних проступків поліцейських;
2) включення до складу дисциплінарних комісій для проведення службових розслідувань за ознаками порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина не менше половини членів, які є авторитетними і відомими представниками громадськості, правозахисних організацій;
3) що кількість та склад дисциплінарних комісій центрального органу управління поліції затверджує Міністр внутрішніх справ, а кількість та склад дисциплінарних комісій територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів поліції — Голова Національної поліції;
4) право дисциплінарній комісії для виконання своїх повноважень надсилати запити до органів (підрозділів) поліції, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб з метою збирання матеріалів, необхідних для проведення службового розслідування; строки, підстави і форми надання органами (підрозділами) поліції, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами інформації дисциплінарним комісіям, а також підстави для відмови у наданні інформації;
5) заборону на надання будь-яких вказівок дисциплінарним комісіям;
6) що висновок дисциплінарної комісії за результатами службового розслідування затверджується головою комісії;
7) що уповноважений накладати дисциплінарне стягнення керівник поліцейського під час вирішення питання про накладення або ненакладення дисциплінарного стягнення керується висновком дисциплінарної комісії, а в разі незгоди з таким висновком письмово це обґрунтовує і надсилає висновок і матеріали службового розслідування особі, яка уповноважена затверджувати склад відповідної комісії, яка приймає рішення про застосування або незастосування дисциплінарного стягнення;
8) механізм оскарження поліцейським рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення;
9) ознаки та перелік дисциплінарних проступків поліцейських, якими порушуються права та свободи людини і громадянина і за які спеціальна дисциплінарна комісія може, в тому числі, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади із залишенням на службі або звільнення із служби в поліції;
10) внесення змін з урахуванням рекомендацій щодо підвищення ефективності та якості роботи поліцейських комісій та процедури відбору, наданих за результатами дослідження, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.1
Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України
2.1.6.2.4. Розроблення проекту нормативно-правового акта щодо приведення нормативно-правових актів МВС у відповідність із законом, зазначеним у підпункті 2.1.6.2.3.
Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України
2.1.6.2.5. Проведення громадського обговорення проекту нормативно-правового акта, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.4, та забезпечення його доопрацювання (у разі потреби)
Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України
2.1.6.2.6. Затвердження проекту нормативно-правового акта, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.4, подання його на державну реєстрацію
Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України
2.1.6.2.7.
Супроводження державної реєстрації нормативно-правового акта, зазначеного у підпункті 2.1.6.2.4
Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України
2.1.6.2.8. Формування складу дисциплінарних комісій, передбачених законом, зазначеним у підпункті 2.1.6.2.3
Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України
2.1.6.2.9. Забезпечення початку роботи дисциплінарних комісій, передбачених законом, зазначеним у підпункті 2.1.6.2.3
Головний виконавець: Міністерство внутрішніх справ України
Індикатори — 4
оприлюднено аналітичний звіт МВС за результатами дослідження результатів застосування норм Дисциплінарного статуту Національної поліції за період з 2018 року до лютого 2022 р., в якому, зокрема, зазначено (із виокремленням за кожним показником даних щодо молодшого, середнього, старшого та вищого складу поліції):
а) загальну кількість проведених службових розслідувань (3 відсотки);
б) кількість зареєстрованих заяв, скарг та повідомлень громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапортів про вчинення поліцейським порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку (3 відсотки);
в) кількість службових розслідувань за відомостями про порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина
(5 відсотків);
г) кількість дисциплінарних комісій, до складу яких включалися представники громадськості (3 відсотки);
ґ) кількість застосованих дисциплінарних стягнень (за видами) (3 відсотки);
е) опис та результати оцінки найбільш поширених проблем, пов’язаних з ефективністю та прозорістю процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських (5 відсотків);
є) перспективи утворення дисциплінарного органу із статусом міжрегіонального територіального органу Національної поліції (3 відсотки);
ж) рекомендації щодо підвищення ефективності та якості процедури службового розслідування і незалежності роботи дисциплінарної комісії
(5 відсотків)
набрав чинності закон, яким, зокрема, передбачено:
а) утворення та функціонування двох типів постійних незалежних дисциплінарних комісій для проведення службових розслідувань за ознаками порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також для проведення службових розслідувань щодо інших дисциплінарних проступків поліцейських (8 відсотків);
б) що до складу дисциплінарних комісій для проведення службових розслідувань за ознаками порушення поліцейським конституційних прав і свобод людини і громадянина включається не менше половини членів, які є представниками правозахисних організацій, громадськості та мають бездоганну репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет (5 відсотків);
в) що кількість та склад дисциплінарних комісій центрального органу управління поліції затверджує Міністр внутрішніх справ, а кількість та склад дисциплінарних комісій територіальних (у тому числі міжрегіональних) органів поліції — Голова Національної поліції (4 відсотки);
г) право дисциплінарної комісії на виконання своїх повноважень надсилати запити до органів (підрозділів) поліції, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб незалежно від форми власності з метою збирання матеріалів, необхідних для проведення службового розслідування; строки, підстави і форми надання органами (підрозділами) поліції, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами інформації дисциплінарним комісіям, а також підстави для відмови у наданні інформації (4 відсотки);
ґ) заборону на втручання у діяльність дисциплінарних комісій (4 відсотки);
д) що висновок дисциплінарної комісії за результатами службового розслідування затверджується головою комісії (4 відсотки);
е) що уповноважений накладати дисциплінарне стягнення керівник поліцейського під час вирішення питання про накладення або ненакладення дисциплінарного стягнення керується висновком дисциплінарної комісії, а в разі незгоди з цим висновком письмово це обґрунтовує і надсилає висновок і матеріали службового розслідування особі, яка уповноважена затверджувати склад комісії, яка приймає рішення про застосування або незастосування дисциплінарного стягнення (4 відсотки);
є) механізм оскарження поліцейським рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення (4 відсотки);
ж) ознаки та перелік дисциплінарних проступків поліцейських, якими порушуються права та свободи людини і громадянина і за які спеціальна дисциплінарна комісія може, зокрема, застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади із залишенням на службі або звільнення із служби в поліції (4 відсотки);
з) внесення змін з урахуванням рекомендацій щодо підвищення ефективності та якості роботи поліцейських комісій та процедури відбору, наданих за результатами дослідження, зазначеного в підпункті 1 пункту 2.1.6.2 (4 відсотки)
нормативно-правові акти МВС приведено у відповідність із
законом, зазначеним у підпункті 2 пункту 2.1.6.2
за результатами експертного опитування встановлено, що:
а) понад 75 відсотків фахівців у сферах діяльності органів правопорядку та прокуратури оцінюють якість правового регулювання, запровадженого внаслідок набрання чинності законом, зазначеним у підпункті 2 пункту 2.1.6.2, як високу або дуже високу (10 відсотків);
б) понад 50 відсотків фахівців у сферах діяльності органів правопорядку та прокуратури оцінюють якість правового регулювання, запровадженого внаслідок набрання чинності законом, зазначеним у підпункті 2 пункту 2.1.6.2, як високу або дуже високу (7 відсотків);
в) понад 25 відсотків фахівців у сферах діяльності органів правопорядку та прокуратури оцінюють якість правового регулювання, запровадженого внаслідок набрання чинності законом, зазначеним у підпункті 2 пункту 2.1.6.2, як високу або дуже високу (3 відсотки)