Захід
2.7.5.2.1.
Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону, яким передбачено:
1) вичерпні підстави та види юридичної відповідальності за прояви академічної недоброчесності;
2) вичерпні критерії наявності у діях особи проявів академічної недоброчесності, у тому числі академічного плагіату, фабрикації, фальсифікації;
3) порядок здійснення провадження про притягнення до юридичної відповідальності за прояви академічної недоброчесності, у тому числі перевірки дисертації на наявність у ній академічного плагіату, фабрикації чи фальсифікації;
4) засади (принципи) провадження про притягнення до юридичної відповідальності за прояви академічної недоброчесності: поваги до честі та гідності, рівності, гласності та відкритості провадження (зокрема, шляхом забезпечення права кожної особи на участь у процесі прийняття рішення щодо неї, відкритості засідань, здійснення відеофіксації та онлайн-трансляції засідань із оприлюдненням відеозаписів; прийняття рішень шляхом відкритого поіменного голосування, зафіксованого протоколом засідання, який підлягає оприлюдненню);
5) право будь-якої особи бути заявником як самостійним учасником провадження про притягнення до відповідальності за прояви академічної недоброчесності за будь-якою особою;
6) права та обов’язки всіх учасників провадження про притягнення до юридичної відповідальності за прояви академічної недоброчесності;
7) строки давності притягнення до відповідальності за прояви академічної недоброчесності;
8) заборону встановлювати доплати, надбавки за науковий ступінь чи вчене звання (крім як для працівників наукових, науково-дослідних і закладів вищої та фахової передвищої освіти)
Статус заходу:
Фактична дата виконання:
08.01.2024
Захід спрямований на досягнення ОСР:
2.7.5.2. Підготовка кваліфікаційних робіт, зокрема дисертацій, відбувається самостійно та відповідально, прояви академічної недоброчесності не толеруються, напрацьовано ефективні способи їх запобіганню та припиненню
Вирішення Проблеми:
2.7.5. Доступ до закладів освіти та перебіг освітнього процесу містять корупційні ризики. Присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань нерідко відбуваються із значним використанням корупційних практик та інших проявів недоброчесності
Строки виконання:
Відповідальні виконавці (органи влади):
Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти
Джерела фінансування:
державний бюджет
Обсяги фінансування (тис. грн.):
у межах встановлених бюджетних призначень на відповідний рік
Показник виконання:
проект закону подано до Верховної Ради України
Стан виконання
Хід/ Результат виконання:
Міністерство освіти і науки України (МОН) повідомило, що Верховною Радою України 06.06.2024 прийнято за основу проєкт Закону України «Про академічну доброчесність» (реєстр. № 10392 від 08.01.2024) (далі - Законопроєкт № 10392) (див. Ключові джерела оцінки). Законопроєкт № 10392 було внесено до ВРУ народними депутатами. 18 грудня 2025 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні і в цілому проект Закону про академічну доброчесність, реєстр. №10392.
Законом України «Про академічну доброчесність» від 18.12.2025 №4742-IX (далі – Закон №4742-IX):
1. Визначено перелік видів порушень академічної доброчесності. Водночас відповідний перелік не є вичерпним. Законом можуть визначатися й інші види порушень академічної доброчесності.
2. Визначено заходи реагування на порушення академічної доброчесності. До переліку таких заходів відносяться притягнення до академічної відповідальності та до дисциплінарної відповідальності.
3. Визначено поняття "академічної відповідальності", а також перелік санкцій, що можуть бути застосовані як захід академічної відповідальності.
4. Визначено загальні положення щодо розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності. Розгляд повідомлення про порушення академічної доброчесності відбувається в порядку, затвердженому колегіальним органом управління закладу освіти, наукової установи, організатором конкурсу, з дотриманням принципів і основних правил реагування на порушення академічної доброчесності, визначених цим Законом.
5. Визначено права особи, щодо якої розглядається повідомлення про порушення нею академічної доброчесності.
Відповідні положення частково забезпечують врахування підпунктів 1 - 3, 6 заходу 2.7.5.2.1. Однак у Законі №4742-IX відсутні положення, які б корелювались із виконанням підпунктів 4, 5, 7 та 8 заходу 2.7.5.2.1. Таким чином, положення Закону №4742-IX не повною мірою спрямовані на виконання заходу 2.7.5.2.1.
З огляду на те, що Закон №4742-IX прийнятий в цілому 18.12.2025 (подано до ВРУ 08.01.2024), однак ним охоплюються не всі вимоги, визначені змістом заходу 2.7.5.2.1 - Національне агентство з питань запобігання корупції констатує часткове виконання даного заходу.
Додатково:
Головним виконавцем було надано пояснення щодо підпунктів 4, 5, 7, 8 заходу 2.7.5.2.1.:
- підпункт 4 не може бути реалізований у Законі у буквальному вигляді, оскільки він поєднує загальні засади провадження з надмірно деталізованими процедурно-технічними вимогами, які за своєю природою мають визначатися не законом, а спеціальними процедурами та внутрішніми актами уповноважених органів. Закон обґрунтовано закріплює базові цінності і принципи академічної доброчесності, зокрема повагу до честі і гідності, справедливість та відкритість інформації про правила і відповідальність, але не може уніфіковано встановити для всіх видів проваджень обов’язкові відкриті засідання, суцільну відеофіксацію, онлайн-трансляцію, оприлюднення відеозаписів і відкрите поіменне голосування, оскільки такі вимоги потребують диференційованого регулювання з урахуванням виду справи, автономії закладу, захисту персональних даних, службової інформації та прав особи, щодо якої здійснюється розгляд;
- підпункт 5 не може бути коректно реалізований в Законі у тому вигляді, в якому він сформульований в ДАП. Закон обґрунтовано виходить не з моделі «будь-яка особа = повноцінний самостійний учасник провадження», а з моделі, за якою право ініціювати розгляд має особа, яка має докази, що свідчать про ознаки порушення академічної доброчесності. Саме так побудовані як загальна процедура розгляду повідомлень, так і спеціальна процедура щодо академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації в академічних творах;
- підпункт 7 не може бути коректно реалізований в Законі як загальне правило, оскільки це не узгоджується з природою правовідносин, які він регулює. Академічний плагіат, фабрикація чи фальсифікація в дисертації або іншому академічному творі, що стали підставою для присудження наукового ступеня чи присвоєння вченого звання, породжують не одноразовий, а триваючий неправомірний результат у вигляді незаконно набутого академічного статусу та пов’язаних із ним прав. Відповідно, метою Закону є не лише реагування на сам факт минулого порушення, а й усунення його правових наслідків. Запровадження загального строку давності фактично означало б, що після спливу певного часу неправомірно набутий ступінь або вчене звання більше не можуть бути переглянуті, що суперечило б меті закону, підривало б довіру до академічної системи та створювало б стимули до приховування порушень до спливу такого строку. Крім того, сам закон прямо допускає перевірку дисертацій та інших робіт, захищених до набрання ним чинності, на предмет дотримання вимог, чинних на момент їх захисту, що також свідчить про несумісність загальної моделі строків давності з логікою цього регулювання. Отже, встановлення строків давності могло б нівелювати механізм відновлення академічної доброчесності у випадках, коли порушення виявляються через тривалий час після захисту або публікації роботи;
- підпункт 8 не може бути коректно реалізований саме в Законі України «Про академічну доброчесність» як самостійна норма, оскільки він належить до предмета правового регулювання оплати праці, а не академічної доброчесності. Його реалізація потребувала б одночасного внесення системних змін до законодавства про оплату праці, освіту, наукову і науково-технічну діяльність.