Захід

2.2.5.3.1. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону, який усуває надмірний рівень дискреції у реалізації повноважень Антимонопольного комітету, зокрема шляхом:
1) установлення граничних строків розгляду справи про порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції для кожного з видів порушень;
2) установлення вичерпного переліку підстав та порядку продовження строку розгляду справи про порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції, а також граничного строку, на який може бути продовжено розгляд такої справи;
3) установлення прозорого та недискримінаційного порядку обмеження строків ознайомлення сторонами у справі з матеріалами справи, а також порядку визначення таких строків;
4) установлення можливості і визначення умов для зупинення провадження у справі на період розгляду порушень, передбачених пунктами 13—15 статті 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, розпочатих в рамках розгляду відповідної справи, а також на період розгляду інших справ (щодо створення перешкод під час проведення перевірок, неявки на виклик органів Комітету для надання пояснень);
5) установлення обов’язку Антимонопольного комітету у разі, коли за результатами перевірки інформації про незаконну державну допомогу або про неналежне використання державної допомоги, він приймає рішення про відсутність потреби у порушенні справи про державну допомогу, надавати заявникові вичерпну, ґрунтовну інформацію щодо підстав та мотивів ухвалення такого рішення;
6) установлення порядку визначення та заміни державних уповноважених, відповідальних за розгляд справ про порушення вимог законодавства про захист економічної конкуренції, справ про державну допомогу;
7) установлення права осіб, які беруть участь у справі, заявляти відводи державним уповноваженим, відповідальним за розслідування справ, та визначення переліку умов для задоволення таких відводів;
8) закріплення принципів визначення розмірів штрафів у межах, встановлених законодавством про захист економічної конкуренції;
9) установлення, що порядок визначення розміру штрафів визначається на рівні підзаконного нормативно-правового акта, та передбачає, зокрема, визначення базового розміру штрафу для кожного відповідача, а також подальше корегування базового розміру штрафу з урахуванням тяжкості, тривалості та масштабу порушення, обтяжуючих та пом’якшуючих обставин