Напрямок 2.5.
Будівництво, земельні відносини та інфраструктура
47.4%
9 /
19
0.0%
Проблема 2.5.2.
Відсутність публічної інформації щодо об’єктів культурної спадщини та колізії у містобудівному і пам’яткоохоронному законодавстві призводять до зловживань та забудови пам’яток культурної спадщини
47.4%
9 /
19
0.0%
1.1
ОСР
2.5.2.1.
Проведено інвентаризацію об’єктів культурної спадщини, за наслідками якої оновлено перелік історичних населених місць; забезпечено наповнення та публічність електронного реєстру об’єктів культурної спадщини
2.5.2.1.1 Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови про внесення змін до Порядку визнання населеного місця історичним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 липня 2006 р. № 909, яким, зокрема:
1) зазначений Порядок приведено у відповідність із Законом України “Про охорону культурної спадщини” та постановою Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2014 р. № 495 “Про затвердження Положення про Міністерство культури України”;
2) передбачено процедуру проведення моніторингу об’єктів культурної спадщини та моніторингу наявності підстав для віднесення населених пунктів до історичних населених місць;
3) передбачено процедуру та підстави для подання клопотання про внесення змін до Списку історичних населених місць України
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід виконано невчасно та частково
Виконано частково
57.1%
8 /
14
0.0%
1.2
2.5.2.1.2 Проведення інвентаризації та моніторингу об’єктів культурної спадщини, що стали підставою для внесення до Списку історичних населених місць України, та перевірки наявності інших підстав для внесення населених місць до зазначеного Списку, а також актуалізація документації, необхідної для визнання міста, селища чи села історичним місцем, та внесення його до Списку історичних населених місць України, зокрема:
1) проведення перевірки наявності документації, необхідної для визнання міста, селища чи села історичним місцем, та внесення його до Списку історичних населених місць України, проведення наповнення документації (у разі виявлення неповноти) чи оформлення (створення) документації (у разі відсутності документації, але наявності підстав для внесення міста, селища чи села до Списку історичних населених місць України), оприлюднення результатів на офіційному веб-сайті МКІП;
2) проведення моніторингу об’єктів культурної спадщини, що стали підставою для віднесення населених пунктів до історичних населених місць, та перевірки відповідності населених пунктів іншим критеріям для перебування у Списку історичних населених місць України, а саме проведено обстеження наявності та стану об’єктів культурної спадщини, складено акт візуального обстеження за формою згідно з додатком 6 до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Мінкультури від 11 березня 2013 р. № 158, –, у редакції наказу Мінкультури від 27 червня 2019 р. № 501, проведено перевірку збереження розпланування відповідно до минулих історичних епох (до початку ХХ століття), збереження основних композиційних центрів та композиційних осей населених місць, збереження рядової історичної забудови — із документуванням процесу моніторингу та його результатів; результати оприлюднено на офіційному веб-сайті МКІП;
3) формування переліку об’єктів культурної спадщини, які зникли (знищені, зруйновані) або втратили історичну (культурну) цінність, а також перелік історичних населених місць, які не відповідають критеріям для перебування у Списку історичних населених місць України; результати оприлюднено на офіційному веб-сайті МКІП
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід не виконано
Не виконано
1.3
2.5.2.1.3 Розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів України про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 та затвердження оновленого Списку історичних населених місць України за результатом заходів, зазначених у підпункті 2.5.2.1.2
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід не виконано
Не виконано
1.4
2.5.2.1.4 Розроблення проекту наказу про внесення змін до Порядку обліку об’єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Мінкультури
від 11 березня 2013 р. № 158, яким:
1) передбачено проведення моніторингу та контролю за перебуванням об’єктів місцевого значення та об’єктів національного значення понад 3 роки в Переліку об’єктів культурної спадщини національного значення, які заносяться до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, та забезпечення уповноваженими органами прийняття до закінчення трирічного строку необхідних рішень щодо об’єктів культурної спадщини (включено/відмовлено у включенні до Державного реєстру нерухомих пам’яток України);
2) установлено, що не підлягають внесенню до Державного реєстру нерухомих пам’яток України пам’ятки (пам’ятники, пам’ятні знаки), пов’язані із прославлянням держави-агресора або з підтримкою агресії (війни) Російської Федерації проти України, присвячені особам, що підтримують агресію (війну) Російської Федерації проти України, встановленням окупаційної влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід виконано невчасно та частково
Виконано частково
1.5
2.5.2.1.5 Проведення громадського обговорення проекту наказу, зазначеного у підпункті 2.5.2.1.4, та забезпечення його доопрацювання (у разі потреби), видання та подання на державну реєстрацію
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід виконано невчасно та частково
Виконано частково
1.6
2.5.2.1.6 Супроводження державної реєстрації проекту наказу, зазначеного у підпункті 2.5.2.1.4, та його офіційного опублікування
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід виконано невчасно та повністю
Виконано
1.7
2.5.2.1.7 Проведено інвентаризацію та моніторинг об’єктів культурної спадщини для створення повного та єдиного електронного реєстру об’єктів культурної спадщини, зокрема:
1) проведено інвентаризацію об’єктів культурної спадщини національного та місцевого значення, що внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (з підготовкою документів для виключення частини об’єктів за результатами інвентаризації), актуалізацію та інвентаризацію облікової документації на об’єкти культурної спадщини, зокрема забезпечено формування облікової документації на щойно виявлені об’єкти та об’єкти, взяті на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом України “Про охорону культурної спадщини”;
2) забезпечено оцифрування та оприлюднення масиву облікової документації на кожен об’єкт культурної спадщини, внесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід не виконано
Не виконано
1.8
2.5.2.1.8 Розроблення проекту рішення МКІП про вилучення пам’яток місцевого значення з Державного реєстру нерухомих пам’яток України за результатом заходів, передбачених у підпункті 2.5.2.1.7 (у разі незбереження об’єкта, втрати історичної (культурної) цінності), відсутності підстав для включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід виконано вчасно, але частково
Виконано частково
1.9
2.5.2.1.9 Проведення громадського та експертного обговорення проекту рішення, зазначеного у підпункті 2.5.2.1.8, та забезпечення його доопрацювання (у разі потреби)
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід не виконано
Не виконано
1.10
2.5.2.1.10 Підписання та оприлюднення рішення, зазначеного у підпункті 2.5.2.1.8
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід виконано вчасно і повністю
Виконано
1.11
2.5.2.1.11 Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України про вилучення пам’яток національного значення з Державного реєстру нерухомих пам’яток України за результатом заходів, передбачених у підпункті 2.5.2.1.7 (у разі незбереження об’єкта, втрати історичної (культурної) цінності), відсутності підстав для включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід виконано вчасно, але частково
Виконано частково
1.12
2.5.2.1.12 Оприлюднення оновленого Державного реєстру нерухомих пам’яток України (як єдиного документа) за результатом заходів, передбачених у підпунктах 2.5.2.1.8—2.5.2.1.11, а також оприлюднення переліку об’єктів культурної спадщини (як єдиного документа) за результатом заходів, зазначених у підпункті 2.5.2.1.7
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід виконано вчасно, але частково
Виконано частково
1.13
2.5.2.1.13 Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України про функціонування та порядок ведення електронного реєстру об’єктів культурної спадщини, яким визначено:
1) порядок ведення реєстру, наповнення його документацією (створеною до запровадження реєстру), підтримання в актуальному стані;
2) публічність реєстру та інформації в ньому, порядок доступу до реєстру громадськості та органів державної влади;
3) що інформація, яка вноситься до електронного реєстру об’єктів культурної спадщини та видаляється з нього, повинна містити відомості про автора відповідної дії та час, історію дій (вона не повинна видалятися, а забезпечується можливість перегляду всіх версій), також забезпечується неможливість видалення інформації з електронного реєстру об’єктів культурної спадщини (лише перенесення в історію, тобто у попередню редакцію)
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід не виконано
Не виконано
1.14
2.5.2.1.14 Введення в експлуатацію електронного реєстру об’єктів культурної спадщини, який містить:
1) інформацію про всі об’єкти культурної спадщини національного та місцевого значення, які внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також містить перелік об’єктів культурної спадщини, Список історичних населених місць України;
2) інформацію про всі об’єкти культурної спадщини місцевого та національного значення та історичні населені місця: геопросторові дані об’єктів; забезпечується публічність усієї облікової документації, рішення (постанови) про включення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, переліку об’єктів культурної спадщини, Списку історичних населених місць України та інформацію з документами про виключення з них (забезпечується доступність цієї документації протягом 10 років із дня виключення); оцифровані документи про надані погодження/дозволи (відмови) проектів і робіт відповідно до пам’яткоохоронного законодавства; оцифровані документи про проведені перевірки, призначені охоронні заходи, видані/скасовані приписи та заборони, про проведені перевірки, видані приписи, розпорядження, укладені охоронні договори, надані дозволи, погодження проектів і робіт на об’єктах та в зонах охорони, застосування фінансових санкцій за порушення Закону України “Про охорону культурної спадщини”;
3) історико-архітектурні опорні плани, затверджену науково-проектну документацію із визначення режиму використання об’єкта, зон охорони та меж і режимів його території, науково-проектну документацію щодо розроблення історико-архітектурного опорного плану та щодо визначення меж історичних ареалів населених місць; затверджену технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж режимоутворюючих об’єктів (у разі встановлення такою документацією меж території об’єкта, історичних ареалів населених місць);
4) перелік об’єктів, які зникли (знищені, зруйновані) або втратили історичну (культурну) цінність, виключені із Списку історичних населених місць України (із збереженням усього масиву інформації, зокрема облікової документації, рішень про внесення та виключення протягом 10 років із дня виключення);
5) матеріали інвентаризації та моніторингу (постійного, періодичного, у формі дослідження) та складені за їх результатами документи
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід не виконано
Не виконано
2.1
ОСР
2.5.2.2.
Розроблено та прийнято історико-архітектурні опорні плани з межами і режимами використання зон охорони об’єктів культурної спадщини та історичних ареалів, а також винесенням таких меж у натуру
2.5.2.2.1 Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону про вдосконалення процедури розроблення та застосування історико-архітектурних опорних планів (що передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, Законів України “Про охорону культурної спадщини”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про Державний земельний кадастр” та інших законодавчих актів), яким:
1) визначено поняття та склад історико-архітектурного опорного плану, зокрема передбачено, що у складі історико-архітектурних опорних планів встановлюються правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі і режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини, затверджені науково-проектною документацією, необхідність винесення таких меж у натуру, а також встановлення деталізованих обмежень забудови земельних ділянок у форматі, придатному для автоматизованої перевірки їх виконання;
2) передбачено замовлення органами місцевого самоврядування розроблення історико-архітектурного опорного плану та набрання ним чинності після затвердження центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини;
3) визначено, що історико-архітектурні опорні плани є вихідними даними для розроблення або оновлення відповідної містобудівної документації в історичних населених місцях; встановлено обов’язковість внесення до містобудівної документації та дотримання під час провадження містобудівної діяльності обмежень, установлених історико-архітектурним опорним планом;
4) визначено чіткий порядок внесення змін до історико-архітектурних опорних планів (який залежить від стану культурної спадщини та не залежить від необхідності внесення змін до містобудівної документації з інших причин), встановлено обов’язковість та строки для внесення змін до містобудівної документації обмежень у разі прийняття/внесення змін до історико-архітектурного опорного плану, затвердження меж і режимів; встановлено, що межі і режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини та історичних ареалів після затвердження відповідним органом охорони культурної спадщини є обов’язковими для врахування під час формування та надання містобудівних умов і обмежень, розроблення та затвердження проектної документації на будівництво, проведення будівництва, надання дозволів та погоджень уповноваженим органом охорони культурної спадщини та підлягають врахуванню під час визначення планувальних обмежень у складі містобудівної документації під час її розроблення, оновлення або внесення змін до неї;
5) передбачено строк для оновлення історико-архітектурних опорних планів відповідно до нових вимог;
6) передбачено обов’язковість оприлюднення історико-архітектурних опорних планів в електронному реєстрі об’єктів культурної спадщини (відповідальні особи та строки)
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід не виконано
Не виконано
50%
1 /
2
0.0%
2.2
2.5.2.2.2 Оприлюднено всі затверджені історико-архітектурні опорні плани в електронному реєстрів об’єктів культурної спадщини
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід виконано невчасно та частково
Виконано частково
3.1
ОСР
2.5.2.3.
Передбачено стимулювання розроблення історико-архітектурного опорного плану (за його відсутності запроваджено заборону нового будівництва та реконструкції у межах історичних ареалів, а за відсутності затверджених меж історичних ареалів - на всій території історичних населених місць)
2.5.2.3.1 Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону про стимулювання розроблення історико-архітектурного опорного плану (що передбачає внесення змін до Земельного кодексу України, Законів України “Про охорону культурної спадщини”, “Про регулювання містобудівної діяльності”, “Про Державний земельний кадастр”), яким:
1) запроваджено мораторій на будівництво (зокрема реконструкцію), погодження проектної документації та надання дозволів на проведення земляних та будівельних робіт в історичних ареалах історичних населених місць до затвердження історико-архітектурного опорного плану, який включає правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі і режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини, які затверджені в установленому порядку відповідною науково-проектною документацією, а за відсутності затверджених меж історичних ареалів та невинесення їх у натуру — на всій території історичних населених місць;
2) установлено заборону розроблення, погодження і затвердження проектів землеустрою в історичних населених місцях без затвердженого історико-архітектурного опорного плану, який включає правові режими використання історичних ареалів населених місць та межі і режими використання зон охорони об’єктів культурної спадщини, а також установлено заборону щодо розроблення, погодження і затвердження проектів землеустрою, де не встановлено та не винесено в натуру межі зон охорони об’єктів культурної спадщини — до винесення цих меж у натуру
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід не виконано
Не виконано
0%
0 /
1
0.0%
4.1
ОСР
2.5.2.4.
Прийнято закон про чітке визначення змісту та обсягу повноважень органів охорони культурної спадщини з обмеженням застосування принципу мовчазної згоди у сфері охорони культурної спадщини
2.5.2.4.1 Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону щодо визначення змісту та обсягу повноважень органів охорони культурної спадщини (що передбачає внесення змін до Цивільного кодексу України, Законів України “Про охорону культурної спадщини”, “Про місцеве самоврядування в Україні” та інших законодавчих актів), яким:
1) мінімізовано дискреційні повноваження уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема замість права органів охорони культурної спадщини діяти певним чином передбачено обов’язок вживати заходів у разі порушення пам’яткоохоронного законодавства або наявності загрози для об’єкта культурної спадщини, заходів для збереження пам’яток, усунення ризиків їх руйнування та притягнення до відповідальності за порушення пам’яткоохоронного законодавства; при цьому передбачено обов’язок не лише діяти певним чином, прийнявши передбачені законом рішення (приписи, розпорядження, постанови, подання позову тощо), а і передбачено обов’язок здійснювати контроль за виконанням прийнятих рішень/вжитих заходів;
2) передбачено неможливість отримання послуг у сфері охорони культурної спадщини за мовчазною згодою, натомість передбачено ефективні процедури для оскарження бездіяльності уповноважених органів щодо надання адміністративних та дозвільних послуг у сфері охорони культурної спадщини;
3) передбачено відповідальність посадових осіб уповноважених органів охорони культурної спадщини за невжиття заходів та невиконання обов’язків у сфері охорони культурної спадщини (невидання розпоряджень, приписів, невиконання дій щодо самостійного здійснення заходів із збереження пам’яток, непритягнення до адміністративної відповідальності за неукладення охоронного договору, незастосування фінансових санкцій тощо) у виді відшкодування шкоди, завданої об’єкту культурної спадщини; дисциплінарної відповідальності (догана та звільнення з посади за невиконання зазначених обов’язків), заборони обіймати посади в органах державної влади або органах місцевого самоврядування протягом певного строку; при цьому установлено перелік порушень, учинення яких має наслідком звільнення з посади;
4) передбачено обов’язковість опублікування інформації щодо всіх ужитих заходів, прийнятих рішень, виданих дозволів, погоджень, розпоряджень щодо об’єкта культурної спадщини уповноваженими органами охорони культурної спадщини на офіційному веб-сайті МКІП (за датою та органом) та в електронному реєстрі об’єктів культурної спадщини (згруповано за об’єктом) — для здійснення громадського контролю та запобігання можливості відміни прийнятих рішень чи вжитих заходів через корупційну складову;
5) передбачено чітку процедуру відчуження пам’ятки та примусового викупу пам’ятки, також узгоджено норми Цивільного кодексу України та Закону України “Про охорону культурної спадщини” і передбачено, що викуплена пам’ятка культурної спадщини переходить у власність держави (пам’ятка національного значення) або територіальної громади (пам’ятка місцевого значення);
6) уточнено норми щодо здійснення МКІП контролю за виконанням уповноваженими органами культурної спадщини на місцях своїх обов’язків, зокрема обов’язку оприлюднювати щороку звіти цих органів та вжиті за результатом таких звітів заходи (як реакцію МКІП на такі звіти), передбачено оприлюднення таких звітів на офіційному веб-сайті МКІП
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід не виконано
Не виконано
0%
0 /
1
0.0%
5.1
ОСР
2.5.2.5.
Переглянуто перелік адміністративних та інших послуг у сфері збереження культурної спадщини, що надаються (зокрема органами охорони культурної спадщини) у зв’язку із провадженням містобудівної діяльності, з метою спрощення їх отримання, зокрема, впровадження їх надання в електронній формі
2.5.2.5.1 Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо надання адміністративних та інших послуг у сфері збереження культурної спадщини, яким:
1) визначено чіткий перелік адміністративних послуг, які надаються уповноваженими органами охорони культурної спадщини, а також відмежовано такі види послуг від дозвільних процедур та надання інших послуг у сфері збереження (охорони) культурної спадщини (визначено чіткі переліки таких процедур/послуг);
2) визначено повноваження (у вигляді обов’язку, а не права діяти певним чином) та функції уповноважених органів охорони культурної спадщини; визначено перелік документів за кожною адміністративною послугою, які необхідно подати, підстави для прийняття позитивного рішення та відмови;
3) установлено чіткі порядки дозвільних процедур і надання інших послуг у сфері збереження (охорони) культурної спадщини, процедуру розгляду документів і надання відповіді (дозволів, погоджень, затверджень, відмов), а також чіткий порядок надання таких відповідей, зокрема з установленням строків проходження документів, переліку документів, які необхідно подати для отримання дозволу, погоджень, затверджень, визначення умов для отримання дозволу, погоджень, затверджень та підстав для відмов, а також відповідальність осіб за недотримання строків надання відповіді;
4) недотримання строків розгляду документів щодо надання погоджень, дозволів, інших відповідей має наслідком застосування відповідальності до посадових осіб уповноважених органів охорони культурної спадщини та відшкодування збитків/шкоди і унеможливлює автоматичне отримання дозволу, погодження чи інший позитивний розгляд документів у разі закінчення строку на розгляд таких документів;
5) встановлено персональну відповідальність особи за порушення строків надання адміністративних послуг та дозвільних процедур у сфері охорони культурної спадщини: відшкодування шкоди, завданої культурній спадщині; відшкодування збитків заявнику, дисциплінарна відповідальність;
6) забезпечено надання всіх адміністративних послуг, дозвільних процедур та інших послуг у сфері охорони культурної спадщини в електронній формі
Міністерство культури та стратегічних комунікацій України
Захід не виконано
Не виконано
0%
0 /
1
0.0%